Гроза, що накрила Київ вчора, 6 липня, налякала блискавками і гучним громом. Після ранкового обстеження парків, скверів та інших балансових зелених зон  працівники районних КП УЗН загалом зафіксували 25 зламаних і вітровальних дерев. З них 7 дерев – у Святошинському районі, 6 – у Солом’янському.  Є багато поламаного гілля.

Озеленювачі завершують прибирання територій після негоди.


Ідея виникла після того, як працівники КП «Дарницьке лісопаркове господарство» знайшли документи, датовані кінцем 19 – початком 20 століття. Вони стали першими експонатами.

Лісівники, які розбирали стару будівлю лісової застави, знайшли «Протокол про лесонарушение», складений 1879 року. Згідно з протоколом, хтось вкрав «казенні» дерева з лісу, винного не знайшли, тому штраф змусили сплатити лісівника. Інший документ – лист, датований 1914 роком, про нагороду нагрудною золотою медаллю «казенного лісового об’їзника Броварського лісництва Івана Волкова «За старанність» на Анненській стрічці».

Директор КП «Дарницьке ЛПГ» Михайло Явний зазначає, що місцеві краєзнавці мають ще старіші свідчення – з 1830-х років. Назва Броварського лісництва збереглася з тих часів, хоча у 19 столітті тут була Чернігівсько-Могильовська губернія. Про поважний вік свідчать і насадження, яким понад 160 років.  

Сам музей вирішили розташувати в будівлі Броварського лісництва. Цю садибу теж можна назвати історичною. Як зазначають в ЛПГ, її збудували у 1903 році, а у володіння лісівників воно перейшло у 1917-му.

«Суть музею не в тому, щоб зберігати документи ще з імперських чи радянських часів, а щоб пам’ятати історію, знати, як все було влаштовано раніше, як працювало, хто за що відповідав. Вивчаючи документи тих часів, можна відслідкувати, як змінювалася географія наших лісів, як їх обліковували. Крім старих матеріалів, у музеї також будуть представлені схемкарти, таксаційні описи, прилади та засоби, з якими працювали лісівники у різні часи», – зазначає гендиректор КО «Київзеленбуд» Олексій Король.

Він також звернув увагу, що з усіх експонатів, актуальним сьогодні лишається хіба що меч Колесова, винайдений, за деякими джерелами, у 1883 році директором Харківського землеробного училища Олександром Колесовим. Це знаряддя й досі є незамінним у садінні лісу.

«Музей лісу – це історія київських лісів, можливість знайомити  з нею молодь, розповідати про тих, хто і як їх створює. Відкриття вже скоро!», – зауважує Олексій Король.


Лаванда прикрашає парки та сквери, висаджена цілими масивами та окремими кущами, як центральний елемент композицій або як доповнення серед інших багаторічників. При одній лише згадці про неї, одразу в пам’яті зринає аромат, який неможливо ні з чим сплутати. Ці пишні напівчагарники привертають завжди увагу.

Як зазначає, гендиректор КО “Київзеленбнуд” Олексій Король, Київ квітне протягом усього сезону: відцвіли сакури, магнолії, бузок, каштани, катальпи, і зараз настав час цвітіння лаванди: “Вона надзвичайно магнітична – притягує погляди. Її можна побачити у парках та скверах різних районів. До речі, у Києві є своє лавандове поле, яке так і називають – «магнітом». У парку з водними об’єктами на Троєщині (вздовж просп. Шухевича). У 2022 році тут висадили більше 2000 кущів, які саме починають розростатися і наступного року тут буде справжня краса”.

Враховуючи всю палітру кольорів, якими цвіте лаванда, важко назвати цей колір одним словом «лавандовий», адже його спектр від ніжно фіолетового до темно синього, від блідого до насиченого рожевого. Є й білі сорти.

Нараховують більше 40 видів лаванди. Найвідоміші – вузьколиста (англійська) та широколиста (французька). В Україні широко розповсюджена саме вузьколиста лаванда, оскільки вона більш морозостійка, добре витримує низькі температури, зимує в ґрунті, тобто її не потрібно викопувати пізньої осені. В озелененні Києва найчастіше можна побачити сорти Sentiva Blue, Hidcote Giant, Alba, Early Blue, Loddon Blue, Rosea, Elisabeth. До речі, за нашими спостереженнями, сорт Elisabeth найкраще пристосовується до міських умов і найкраще переносить запиленість та загазованість повітря.


В одному із парків столиці з’явився готель для мікроскопічних жителів. Як виглядає будинок для комах і для чого його встановили, в ефірі “Сніданку з 1+1” розповідав генеральний директор КО “Київзеленбуд”.


Конструкція нагадує багатоквартирний будинок з оселями для сезонного поселення та для зимівлі. Тут можуть одночасно жити як комахи-запилювачі, так і ентомофаги, які нищать шкідників. Дах будиночка захищає його від опадів, а каркас є достатньо міцним, щоб витримати вагу «мешканців».
У кожній секції – інше наповнення: солома, дерево, дошки, цегла, сіно, просвердлені колоди,а також сіно, мох, гілочки, каміння.
Як зазначає гендиректор КО «Київзеленбуд» Олексій Король, ці будиночки є частиною комплексних заходів по підтримці й розвитку біорізноманіття у місті: «Ми маємо навчитися не просто жити в гармонії з природою, а створювати умови для того, щоб природа навколо нас розвивалася. З цією метою ми поступово розширюємо комплекс заходів. У лісах, що оточують Київ, розвішуємо годівниці для пернатих, кажанятники, влаштовуємо місця підгодівлі тварин, у парках з водоймами спускаємо на воду будинки для птахів. А зараз і будинки для комах. Будемо спостерігати, хто яку «квартиру» обиратиме».
Парк «Веселка» обрали тому, що тут висаджено масиви найрізноманітніших багаторічників, які по черзі цвітуть з квітня до жовтня, тут є квіти-медоноси, котрі приваблюють комах.

Пішохідну зону бульвару Лесі Українки, яка починається від метро Печерськ, можна назвати трояндовою. Під час прогулянки довжиною у майже пів кілометра можна побачити різні сорти троянди чайногібридної, ґрунтопокривної та флорібунда. Квіти жовтого, червоного, ніжно-рожевого кольорів, зі смужками та контрастною окантовкою пелюсток притягують погляди.

За трояндовою алеєю йде вниз оновлена частина бульвару. У 2019 році тут почали замінювати металеву огорожу на «живу». Було висаджено два ряди кущів вздовж проїжджої частини: з кизильнику по зовнішній стороні й самшиту біля пішохідної доріжки. Також звідси почали влаштування поливо-зрошувальної системи зеленої зони.  

 


Додаємо трохи комфорту у парки й сквери у це спекотне літо – встановлюємо охолоджувальні рамки-розпилювачі.

Детальніше…


Території, прилеглі до станцій метрополітену зазвичай є транзитними, через них проходить чимало людей, і ця зелена зона не є винятком. Саме тому було важливо зробити її максимально комфортною з достатньою кількістю влаштованих доріжок. І разом з тим, важливу роль відіграє озеленення території  та елементи благоустрою.

На даний момент тривають роботи з підключення поливо-зрошувальної системи, влаштування освітлення, встановлення лав та урн.

На цій ділянці є дорослі дерева, які створюють затінок. Перед початком робіт була поведена санітарна обрізка, видалено сухі й аварійні гілки, збалансовано крону. На одному з дерев, яке має тріщину вздовж стовбура у місці розгалуження скелетних гілок, встановили каблінг.

Для озеленення території обрали клени та кущі листяні й хвойні: різні сорти спіреї та ялівцю горизонтального, а також багаторічні тіньовитривалі рослини.


Парк «Прибережний» у затоці Берковщина став одним із улюблених у киян. Це можна помітити по кількості відвідувачів, особливо у вихідні. Тут є майданчики для дитячих ігор, для занять спортом, є місця для тихого відпочинку, де можна просто насолоджуватися природою.
Капремонт першої черги вже завершується, тож скоро територія буде освітлюватися, запрацюють вбиральні, і парк стане ще комфортнішим.


З початку повномасштабної війни скульптурні форми у Києві змінилися на квіткові інсталяції, які є доречними саме зараз.

Перед Днем Києва Київзеленбуд та його районні підрозділи підготували нові квіткові панно та клумби, присвячені рідному місту, героям з ЗСУ та патріотичній тематиці.

Наразі столичні ЗМІ пишуть, що Київзеленбуд начебто запевняє, що більше не встановлюватиме інсталяцій у парках та скверах міста. Проте це не зовсім так.

Король пояснює, що з початку повномасштабної війни скульптурні форми змінилися на квіткові інсталяції, які є доречними саме зараз. Та ж «Київська Мадонна», посвята Азову, літак «Мрія» з дитячого малюнка, «Привид Києва» — це, за словами Олексія Короля, символізм, який розповідає про наше сьогодення.

«Цього року ми „розповідали“ про Да Вінчі, Бахмут, говорили „Повернись живим“ через образи, висаджували орнаменти — і це теж „зайшло“. Як і уквітчаний напис „Я люблю Україну“ на Майдані Незалежності, біля якого завжди фотографуються. Можливо, наступного року ми змінимо концепцію взагалі. А можливо, і я в цьому переконаний, з’являться нові герої, символи Перемоги, нашої ідентифікації, і ми це втілимо у оформленні Києва. Це буде залежати не лише від нашої думки, а й від настроїв киян», — говорить генеральний директор КО «Київзеленбуд».

Повний текст за посиланням https://vechirniy.kyiv.ua/news/84339/

1 7 8 9 10 11 107